Вулиця Олімпійська

Матеріал з Аккерманіка
Олімпійська вулиця
Населений пункт Білгород-Дністровський
Історичні відомості
Колишні назви Поліцейська, Беліковича, Комсомольська
Загальні відомості
Протяжність 1 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Парки Парк Перемоги
Карта

Вулиця Олімпійська — вулиця у центрі Білгорода-Дністровського, що простягається від Аккерманської фортеці до Портової вулиці.

Назва[ред. | ред. код]

До 1895 року вулиця носила назву Поліцейська, оскільки на ній знаходилася поліцейська дільниця[1]. 1895 року її перейменували на вулицю Беліковича — імовірно, на честь 100-ліття з дня народження засновника роду Беліковичів[2]. За іншою версією, вулицю назвали на честь Олександра Беліковича, який за власні кошти замостив її бруківкою[1].

Назву Беліковича вулиця носила до 1940 року, допоки місто не захопив СРСР, — комуністи перейменували її на Комсомольську[3].

Історія[ред. | ред. код]

Часи Російської імперії[ред. | ред. код]

У часи Російської імперії вулиця простягалася від фортечної площі до вулиці Софіївської (нині Першотравнева): на перехресті цих вулиць стояв паркан, а за ним — виноградники, що тягнулися до села Шабо[4]. Цю місцевість з виноградниками називали Сади[5].

«Новий Аккерман»[ред. | ред. код]

У 1930-х роках румунська влада розпочала будівництво району «Новий Аккерман»: він простягався від вулиці Сімеона Мурафа (нині Першотравнева) до залізниці (нині Портова вулиця). Район забудовували житловими будинками та приватними садибами[3].

Забудова[ред. | ред. код]

№ 6. Петербузька гостиниця[ред. | ред. код]

Гостиниця «Петербузька»

15 (28) вересня 1912 року Едуард Родунер, онук шабського колоніста Ульріха Родунера, відкрив на розі вулиць Беліковича та Старобазарної (нині Шевченка) гостиницю «Петербузьку». Пізніше вона носила назви «Петроградська» та «Бухарест». З 1928 року у цій будівлі знаходився Міський суд Четатя-Албе. 1940 року — відділ НКВС Аккерманської області, а з 1944-го — військова частина. Пізніше будівлю стали використовувати як гуртожиток міського рибтехнікуму, а згодом приватизували під квартири[6].

№ 10. Кафе «Ювілейне»[ред. | ред. код]

На місці сучасного кафе «Ювілейне» в імперські часи знаходився гастрономічний магазин комерсанта Барг[4]. Пізніше, у радянські часи, тут працювало кафе «Вітерець»[7].

№ 13. Дім Родунера[ред. | ред. код]

Дім Едуарда Родунера, де він приймав гостей. У 19401941 роках, коли місто захопив СРСР, тут розташували Аккерманський міськздороввідділ[8].

Парк Перемоги[ред. | ред. код]

Книжковий магазин Анбіндера

На місці воріт сучасного Парку Перемоги до Другої світової війни знаходилася велика одноповерхова будівля — книжковий магазин Абрама Анбіндера[4].

№ 18. Школа № 5[ред. | ред. код]

Дім належав Семену Асвадурову. До 1917 року на першому поверсі будівлі діяв повітовий суд, на другому — виїзна сесія Верховного суду. З 1924 року — комерційне училище. 1935 року училище закрили, і до 1940 року на першому поверсі діяв румунський міський фінансовий відділ «Перчепція», а на другому — дитячий клуб «Стрежеря»[4].

1947 року будівлю перебудували і розмістили в ній залізничну школу № 7 Кишинівської залізниці, згодом школа отримала номер 51. 1955 року заклад перейшов до системи Міністерства освіти УРСР та став школою № 3. 1977 року третя школа отримала нову будівлю, а за цією адресою почала діяти школа № 5[4].

№ 23. Жіноча прогімназія[ред. | ред. код]

Павлівське народне жіноче училище, 1869

Протягом 18601893 років у цій будівлі діяло Народне жіноче училище, а згодом Жіноча прогімназія[9].

№ 31. Дім Цезаря Беліковича[ред. | ред. код]

Дім Цезаря Беліковича[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1,0 1,1 Юрій Майзліс: Какое название носили улицы Белгорода-Днестровского, Білгород-Дністровська міська рада, 4 червня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
  2. Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 3-я, Старий Аккерман, 27 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
  3. 3,0 3,1 Юрій Майзліс: Юрий Майзлис о «Новом Аккермане», akkerman.ua, 8 жовтня 2015, переглянуто 22 серпня 2021
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Из истории улиц Аккермана. Улица Комсомольская, akkerman.com.ua, 30 червня 2018, переглянуто 22 серпня 2021
  5. Володимир Воротнюк: Народная карта Аккермана (Часть 2): Район «Сады», Топор, 30 січня 2014, переглянуто 22 серпня 2021
  6. Олексій Пермінов: Гостиница "Петербургская", Старий Аккерман, 11 травня 2013, переглянуто 22 серпня 2021
  7. Юрій Майзліс: Улица Комсомольская, Типовий Аккерман, 3 жовтня 2018, переглянуто 26 серпня 2021
  8. Олексій Пермінов: Заброшенное историческое здание в Белгороде-Днестровском, 04849.com.ua, 16 грудня 2019, переглянуто 22 серпня 2021
  9. Олексій Пермінов: Фотосравнения. Угол Михайловской и Полицейской, Старий Аккерман, 20 червня 2020, переглянуто 17 вересня 2021
  10. Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 4-я, Старий Аккерман, 29 жовтня 2013, переглянуто 22 серпня 2021