Асвадурови

Останнє редагування: 9 липня 2023
Матеріал з Аккерманіка
(Перенаправлено з Асвадуров Семен)
Торговий дім «Сини І. Асвадурова»

Асвадурови

Останнє редагування: 9 липня 2023

Родина Асвадурових (Асвацатуріанц, Асвадзадуріанц) — відомий вірменський рід в Аккермані, представники якого володіли нерухомістю та виноградниками у місті.

Історія

Предки вірмен Асвадурових (або Асвацатуріанц) переселилися до Четатя-Албе з Константинополя напередодні його падіння 1453 року. Коли турки наступали на місто у 14751484 роках, родина знайшла притулок в іншій частині Бессарабії, де займалася виноробством. Пізніше, на початку XVIII століття, Асвадурови повернулися в Аккерман[1].

Прізвище Асвадзадуріанц (або Асвацатуріанц) походить від імені Асвадур — «Богом даний». З плином русифікації у краю прізвище змінили на Асвадуров. Дітям давали традиційні вірменські імена, які, проте, з часом також русифіковували[1].

Як і більшість вірменів міста, Асвадурови займалися виноробством і торгівлею. Засновник роду — Ісаак-Ісахаг Асвадуров. Окрім виноробної та торговельгої справи, він був піклувальником Успенської вірменської церкви та Вірменського училища[2]. Ісахаг Асвадзадуріанц похований біля Вірменської церкви. Його могилу, як і могили інших Асвадурових та Вірменське кладовище загалом, зруйнували комуністи за совєтської влади[1].

Реклама 1911 року

Його сини Сираган (18401925) та Федір (Худаверді) продовжили справу батька, який лишив їм велику спадщину в Аккермані та Одесі. 1886 року вони заснували торговий дім «Сини І. Асвадурова», який контролював виробництво тютюну, борошна, вина та значну частину мануфактурної торгівлі в Одесі та Аккермані. В Аккермані брати торгували одягом і срібними виробами, залізом і борошном, володіли паровим млином, цегляним заводом та виноградниками[1].

Сираган Асвадуров мав статус одеського купля 1-ї гільдії, пережив Жовтневий переворот та позбавлення його власності в Одесі совєтською владою. Він помер в Четате-Албе 1925 року у 77-річному віці в родинному колі[1].

Серед онуків засновника династії: Леон Асвадуров — співробітник вірменського часопису «Арах», який видавали в Москві та Петербурзі, — та Іван Асвадуров – спадковий почесний громадянин та гласний Одеської міської думи[2].

Абрам Асвадуров у 18971898 роках був міським головою Аккермана[3].

Власність

В Аккермані родині Асвадурових належав цілий квартал між вулицями Новобазарною та Поліцейською (зараз Маяковського та Олімпійська)[4].

Вони володіли цегляним заводом у передмісті Папушої та паровим млином на вулиці Скобелівській[1].

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Олексій Пермінов: Сыновья Исаака Асвадурова, Старый Аккерман, 21 березня 2013, переглянуто 22 травня 2021
  2. 2,0 2,1 Маріанна Касьєнс: «Етнічна структура торгової спільноти Південної Бессарабії наприкінці ХІХ ст.» — Етнічна історія народів Європи — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013., переглянуто 22 травня 2021
  3. Олексій Пермінов: История 2-я. Электрический трамвай, Старий Аккерман, 18 червня 2023, переглянуто 9 липня 2023
  4. Олексій Пермінов: Фотосравнения. Дома Асвадуровых, Старый Аккерман, 27 листопада 2017, переглянуто 22 травня 2021

Джерела