Белікович Олександр Антонович

Останнє редагування: 8 червня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Олександр Белікович портрет.jpg
Ім'я
Олександр Антонович Белікович
Народився
Помер
Діяльність
політик, садівник

Белікович Олександр Антонович

Останнє редагування: 8 червня 2023

Олександр Антонович Белікович (рос. Александр Антонович Беликович; 18401907) — міський голова Аккермана протягом 18981907 років, віце-президент Аккерманського товариства садівництва, гласний Аккерманської міської думи (1895—1898).

Життєпис

Олександр народився 1840 року[1] в Аккермані у родині поліцмейстера Антона Беліковича. Служив у полку Дунайського козацького війська та мав звання відставного майору. В Аккермані володів виноградниками в околицях міста та займав посаду віце-президента Аккерманського товариства садівництва. 1895 року став гласним (депутатом) Аккерманської міської думи, а 1898 року обраний міським головою[2].

Під час головування Олександра Беліковича в місті почали замощувати вулиці гранітом та закінчили облаштування артезіанських свердловин. Місто купило три будинки: для розширення міської лікарні, для п'ятикласного міського училища і для початкової міської школи. Окрім того, підняли питання про облаштування в Аккермані морського порту[2].

Олександр Белікович був членом аккерманського відділення російської ультраправої чорносотенної організації «Союз російського народу» та дотримувався антисемітських поглядів. Співчував єврейським погромникам та вносив грошову заставу для їх звільнення. 1906 року висувався до Державної Думи Російської імперії, проте невдало. Спільно зі своїм політичним партнером російським націоналістом Володимиром Пуришкевичем чинив тиск на виборців та застосовував поліцію проти агітації опонентів[2].

1907 року Олександр Белікович помер, перебуваючи на посаді міського голови. Його наступником став його племінник Микола Белікович[2].

Родина

Галерея

Примітки

  1. 1,01,11,2 Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 1-я, Старий Аккерман, 23 жовтня 2013, переглянуто 3 липня 2021
  2. 2,02,12,22,3 Олександр Антонович Белікович, Хроніки Прекрасної Епохи, 6 вересня 2020, переглянуто 30 травня 2021
  3. Олексій Пермінов: Дворяне Беликовичи. Часть 5-я, Старий Аккерман, 1 листопада 2013, переглянуто 3 липня 2021