Новий Аккерман (район)
Новий Аккерман — житловий район у Білгороді-Дністровському, спроєктований у 1930-х роках у стилях конструктивізму та модернізму. У ньому жили представники середнього класу Четатя-Албе: адвокати, інженери, архітектори, лікарі, вчителі[1].
Історія
Забудова
Район почали забудовувати у 1930-х роках у південній частині Четатя-Албе. Він простягався вулицею Беліковича (нині — вул. Олімпійська) від вулиці Симеона Мурафа (нині — вул. Першотравнева) до залізниці[2].
Будинки району проєктували у стилях конструктивізму та модернізму («ар-деко»), деякі особняки — в національному румунському бринковянському стилі: йому властиві східні арки, винесені від стін карнизи даху та прикрашені орнаментами балкони[3]. Один з архітекторів — Лазар Флоранс[4].
Під час забудови району виникли вулиці Буджак (нині — Мічуріна), Монкастро (Чкалова), Алба-Юлія (Військової Слави), Тірас (Лікарняний провулок). Це було рішення місцевої влади: називати вулиці історичними назвами міста. Тоді ж у місті з'явилися вулиці Аккерман, Білгород, Акліба (Педагогічна)[1].
Совєтська оккупація
Після того як СРСР окупував Аккерман 1940 року, більшість мешканців району Новий Аккерман були змушені тікати від комуністів. Цього ж року вулицю Беліковича перейменували на Комсомольську. Після Другої світової війни в особняки Нового Аккермана заселили керівників компартійних та інших окупаційних органів[2].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Олексій Пермінов: Улица Монкастро, Старий Аккерман, 28 жовтня 2022, переглянуто 4 лютого 2023
- ↑ 2,0 2,1 Юрій Майзліс: Юрий Майзлис о «Новом Аккермане», Аккерман.ua, 8 жовтня 2015, переглянуто 4 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Новий Аккерман, Старий Аккерман, 13 липня 2018, переглянуто 4 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Архітектор Флоранс, Старий Аккерман, 6 квітня 2020, переглянуто 2 лютого 2023