Четатя-Албе (аеропорт)
«Четатя-Албе» — колишній аеропорт у Білгороді-Дністровському; збудований 1935 року, працював до 1940 року, коли СССР окупував місто; у 1950—1960-х роках на його місці діяв місцевий аеродром.
Офіційна назва: аеропорт ім. короля Кароля II «Четатя-Албе».
Історія
Передісторія
1930 року Управління цивільної авіації Королівства Румунії розробило маршрути авіасполучення між містами Бессарабії, аби була можливість подорожувати на північ, південь і схід регіону до його основних міст, а саме:
- Кишинів — Четатя-Албе;
- Кишинів — Бєльці — Хотин;
- Кишинів — Оргіїв — Сорока[1].
На кожен авіарейс передбачався один літак, четвертий літак мав знаходитися в запасі в Кишиневі. Окрім того, передбачалося відкриття ще одного маршруту: Кишинів — Ізмаїл. Польоти мали виконувати літаки вантажопасажирського класу з 3—4 пасажирськими місцями і двигунами потужністю 200—250 кінських сил[1].
Метою цих рейсів була можливість досягти будь-якого куточка Бессарабії у той самий день, чим могли користуватися високопосадові особи, офіційна кореспонденція і пошта, а також ті, хто займався бізнесом, і місцеве населення[1].
Будівництво аеропорту
У Четатя-Албе запланували збудувати аеропорт з ангаром обслуговування. Для цього виділили ділянку землі біля дороги на Монаші, недалеко від Турлак[2].
1935 року аеропорт офіційно відкрили. Будівлю збудували в стилі румунського модернізму. Архітектор — Константин Драгу (рум. Constantin Dragu), який 1933 року працював над аеропортами в Чернівцях та Балчику (Болгарія)[3], а пізніше 1937 року — над аеропортом в Ізмаїлі[4].
Під'їзди до аеропорту облаштував міський садівник Матвій Пудівітр[2].
Протягом 1935—1939 років до Четатя-Албе прибули 1318 пасажирів, а відправилися в інші міста — 1473[5]. Щороку на кожному маршруті передбачалося здійснювати 240 повних рейсів[1].
Маршрути
Четатя-Албе — Кишинів
Політ виконували на літаку, який розвивав швидкість 160 км/год та вміщав до восьми пасажирів. Довжина маршруту складала 150 км[1].
Виліт із Кишинева о 6:00, прибуття в Четатя-Албе о 7:00. Через півгодини о 7:30 літак відправлявся назад і прибував у Кишинів о 8:30[1].
Плата за один кілометр польоту складала 4 леї плюс 100 леїв за фіксовану вартість квитка. Так, на маршрут Кишинів — Четатя-Албе квиток коштував 700 лей (відстань 150 км * 4 + 100). Вартість повної поїздки туди і назад становила 2224 леї[1].
Четатя-Албе — Бухарест; Чернівці
2 травня 1938 року румунські авіалінії (компанія LARES) відкрили нові внутрішні рейси: № 2110 Бухарест — Четатя-Албе та Бухарест — Галац — Ізмаїл — Четатя-Албе та № 2112 Четатя-Албе — Чернівці[6]. Їх виконували на літаках Potez 561 та Lockheed L-10A Electra[6] (вміщав до десяти людей[7]).
Галерея
Друга світова війна
У червні 1940 року СССР окупував Бессарабію та використовував аеропорт для своїх цілей. Пізніше, з початком Німецько-радянської війни, він неодноразово зазнавав бомбардувань. На початку квітня 1944 року совєтські льотчики розбомбили аеропорт[8].
Окупація СССР
Після війни аеродром отримав статус місцевого аеропорту. Щоденно з Білгорода-Дністровського виконували 1—2 рейси до Одеси. Окрім того, кожного дня з Одеси в Ізмаїл літав малоавіаційний рейс із посадками в Білгороді-Дністровському, а потім у Татарбунарах або Кілії. На авіалінії Кишинів — Білгород-Дністровський щоденно виконували 6—7 рейсів[8].
Вартість до будь-якого населеного пункту Одеської області на літаку АН-2 складала від 2 до 6 рублів в залежності від відстані. На рейсах Одеса — Ізмаїл, де працювали літаки Ан-24 та Як-40, вартість квитка сягала 8 рублів[8].
У 1970-х роках аеропорт перемістили до дороги на Сергіївку, неподалік від Шабо. На місці старого аеродрому розмістили Пересувну механізовану колону, а поруч заклали нове кладовище[8].
Примітки
- ↑ 1,01,11,21,31,41,51,6 Mihai Taşcă: La Unirea Basarabiei cu România /// Zbor cu avionul spre Hotin şi Cetatea Albă în 1930, Timpul, 11 березня 2011, переглянуто 29 травня 2023
- ↑ 2,02,1 Олексій Пермінов: История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман, Старий Аккерман, 9 листопада 2013, переглянуто 17 лютого 2023
- ↑ Alexandru Ursu: Transportul aerian în Bucovina și Basarabia interbelică, 30 жовтня 2014, переглянуто 29 травня 2023
- ↑ Агєєва Галина Миколаївна: Туристичний потенціал аеропортів та територій, наближених до них. С. 257, Львівський торговельно-економічний університет, 20 березня 2020, переглянуто 29 травня 2023
- ↑ Infrastructura “frateasca” din Basarabia, Blogosfera.md, 24 червня 2010, переглянуто 29 травня 2023
- ↑ 6,06,1 Airline companies in Romania (1918-1945), European Airlines, 17 червня 2010, переглянуто 28 травня 2023
- ↑ Lockheed L-10A Electra, Canada Aviation and Space Museum, переглянуто 17 лютого 2023
- ↑ 8,08,18,28,3 Володимир Воротнюк: Была ли авиация в Аккермане?, Topor.od.ua, 12 грудня 2015, переглянуто 29 травня 2023