Випасне

Останнє редагування: 25 травня 2023
Матеріал з Аккерманіка
(Перенаправлено з Турлаки)
Категорії

Випасне

Останнє редагування: 25 травня 2023

Випасне́ (до 14 листопада 1945 рокуТурлáки) — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до передмістя Білгорода-Дністровського. Населення становить 7675 осіб. У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда.

Історія

Античний період

На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори[1].

Османський період

Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк[2], проте насправді фортецю Маяк збудували 1421 року на місці сучасного села Маяки Одеського району[3].

Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви Дністра «Турла»[4]. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»[1].

Період Російської імперії

Карта посаду Турлак

Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення Кривда, або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[4].

Поселення Кам'яний Міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[4].

Станом на 1812 рік село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками[1].

1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана, за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний Міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[4].

Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[5]. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда[6].

Радянський період

14 листопада 1945 року село Турлаки перейменували у Випасне[7].

У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда[8].

Населення

За Статистичним описом Бессарабії 1827 року населення сел Кам'яний Міст і Турлаки становило 223 особи, всі — українці[9].

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок[10].

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7642 особи[11].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Відсоток
українська 90,53 %
російська 7,04 %
молдовська 1,2 %
болгарська 0,52 %
гагаузька 0,22 %
білоруська 0,17 %
циганська 0,04 %
угорська 0,03 %
вірменська 0,01 %
словацька 0,01 %

Відомі мешканці

Народились

  • Даниленко Іван Якович — бригадир тракторної бригади колгоспу «Знамя Леніна» Білгород-Дністровського району Одеської області. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УССР 8—10-го скликань.
  • Рудницький Валерій Іванович — совєтський та український військовий, генерал-лейтенант, заступник командувача Національної гвардії України з громадської безпеки. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького.

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Турлакам — 195, «Чорноморський вісник» № 16 (108), 15 травня 2018, переглянуто 7 червня 2021
  2. «Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, Академик, переглянуто 7 червня 2021
  3. Маяк-Каравул, Вікіпедія
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
  5. Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021
  6. Іван Нечуй-Левицький: «Микола Джеря», с. 25, УКРЛІТ.ORG
  7. М. Ф. Попівський (відп. ред.): Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / С. 214–215, 890, 1026. — Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1947., переглянуто 7 червня 2021
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.
  9. Бачинська О. А.: Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст. — Одеса : Наукові видання ОНУ, 2007., переглянуто 7 лютого 2023
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019