Затока
Зато́ка (тур. Bugaz) — селище міського типу Кароліно-Бугазької сільської громади Білгород-Дністровського району Одеській області. Відстань до районного центру — Білгорода-Дністровського — 18 км залізницею та 20 км автотрасою.
Географія
Південна частина селища розташована на вузькій піщаній Будацькій косі, що відмежовує Чорне море від Будацького лиману, решта — на дещо довшій Кароліно-Бугазькій косі між Чорним морем і Дністровським лиманом. Відтак Центральний район селища лежить у тій частині області, яка повністю охоплює історичний регіон Буджак, а два інших — на північ — розташовані на землях, які за Османської імперії називалися Єдісаном.
Клімат помірно-континентальний, м'який.
Історія
Кінець XIX – початок XX століття
У кінці XIX та на початку XX століть Бугаз став відомим курортом, де було побудовано багато дач, вілл та санаторіїв. Наступний етап розвитку курорту настав у 1930-х роках під час правління Румунії, коли король Кароль II намагався перетворити всю берегову лінію Бессарабії на курорт європейського рівня — «чорноморський Баден-Баден». Із 1950-х років Кароліно-Бугазьку косу почали забудовувати відомчими базами відпочинку, які належали різним підприємствам з України та Молдови, а також розпочали роздавати ділянки під будівництво дач[1].
Будівництво розвідного мосту
Протягом 1952—1955 років тривало будівництво розвідного мосту через Цареградське гирло у Затоці. 5 грудня 1955 року відбулося його урочисте відкриття, відтоді мостом до Білгорода-Дністровського почали їздити потяги з Одеси[2].
Символи
Територіальний поділ
Затока розбита на три територіальні райони:
- Лиманський (Платформа Лиманська, вулиці: Вокзальна, Проектована, мікрорайони Новий, Чорноморський).
- Сонячний (платформи Морська, Дружба, Сонячна; кооператив Дружба).
- Центральний (станція Бугаз, вулиці: Виноградна, Заріпова, Лиманська, Озерна, Приморська, Чорноморська, мікрорайон Райдужний).
Галерея
Примітки
- ↑ Олександр Вельможко: Затока: как выглядит с высоты самый популярный морской курорт Украины в Одесской области, Одеський Кур'єр, 16 червня 2021, переглянуто 21 квітня 2023
- ↑ Ігор Карпов: Разводной мост, Retroua, 17 липня 2014, переглянуто 25 червня 2021