_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
Бугаз (хутір)
Бугаз (від тур. boğaz — протока) — хутір на лівому березі Дністровського лиману і Чорного моря, що існував на місці сучасного села Кароліно-Бугаз.
Історія
Хутір відомий із 1770-х років, вперше позначений на карті 1774 року[1] як «Бозгаз», а пізніше — «Буаз» (від тур. boğaz — протока). Після російсько-турецької війни 1787—1791 років на хуторі було 10—12 криниць та те, що лишилося від оброблених полів, виноградників і садів[2].
Франц де Волан, нідерландський інженер на службі Російської імперії, описував, що зустрів на хуторі дві сім’ї козаків Чорноморського війська[2].
З 1793 року Бугаз увійшов до дачі А. М. Грибовського — державного діяча Російської імперії[2]; площа території сягала 7500 десятин[1]. 1803 року подільський шляхтич Ігнацій Сцибор-Мархоцький викупив хутір[2].
Місце хутора Бугаз знову заселив на початку 1820-х син Ігнація — Кароль Сцибор-Мархоцький, на честь якого село отримало свою другу назву — Каролін. Вперше «Каролін» згадано в заповіті І. Сцибор-Мархоцького від 14 грудня 1822 року; в ньому він передав Бугаз у спадок своїй дочці Емілії, графині Сцибор-Мархоцькій — у заміжжі Інгістова; була одружена на військовому Миколі Інгістові[1].
1856 року зазначалося, що «хутір Бугазький (25 дворів) належав підполковниці Інгістовій». Нащадки Інгістових володіли Бугазом до початку 1920-х, коли владу захопили комуністи[2].
Галерея
Вид на острів біля Бугаза
Примітки
- ↑ 1,01,11,2 Стаття «Кароліно-Бугаз» на «Вікіпедії»
- ↑ 2,02,12,22,32,4 С. С. Аргатюк, В. В. Левчук, І. Т. Русєв, І. В. Сапожников: Овідіопольський район. Енциклопедичний довідник, сторінка 37 — Одеса-Овідіополь : ВМВ, 2011.