Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку

Останнє редагування: 20 грудня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Гості з США на поминальному зібранні пам'яті М. Гінзбурга та його дружини

Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку

Останнє редагування: 20 грудня 2023

Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку (англ. The Society of Emigrants from Akkerman in New York) — організація, створена 1905 року в Нью-Йорку євреями, які емігрували з Аккермана.

За кошти товариства 1934 року в Аккермані відкрили нову єврейську лікарню, нині — пологовий будинок.

Передісторія

Американська літографія 1905 року, випущена після єврейських погромів у Російській імперії. Зображено становище євреїв у Російській імперії (дискримінаційні обмеження, погроми)

У кінці XIX — на початку XX ст. велика частина єврейської діаспори покидала територію Російської імперії. Причиною масової еміграції стала системна антисемітська політика імперії, яка проявлялася через серію погромів (зокрема, і в Аккермані 1862 року), законодавчі обмеження щодо проживання, освіти та занять, а також через соціальне відчуження[1].

США, з їх ідеалами свободи та рівності, стали місцем прибуття для багатьох емігрантів, які прагнули уникнути переслідувань та забезпечити краще життя для своїх сімей[1].

Процес адаптації до життя в США включав в себе не лише економічну інтеграцію, але й збереження власної культурної та релігійної ідентичності. В цьому контексті було створено Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку, яке відігравало ключову роль у підтримці зв'язків з рідним містом та наданні взаємодопомоги серед членів спільноти у новій країні.

Заснування

21 січня 1905 року відбулося перше зібрання колишніх мешканців Аккермана в США: в будинку пана Песаха Ґінзбурга на Форсайт-стріт, 219, Мангеттен, Нью-Йорк. Голова зборів — Бен Берков, секретар і протоколіст — Аківа Марголін[2].

Серед учасників цієї зустрічі були: Бен Берков, Х. Зепллін, Йосеф Бренард, Чая та Гаррі Краусман, Натан Філдман, Віллі Прахтенберг, Песах Гінзбург, Чарльз Прахтенберг, Девід Голдштейн, Морріс Гобсевич, Гаррі Гразенштейн, Кішиньовскі, С. Краснер, Ісаак Литвак, Аківа Марголін, Преліс, Іссак Розенбліт, Льюїс Шехтман, Філіп Сейблбенд, Г. Шпіцірман, Девід Табачник, Гаррі Вайнцвейг[2].

М. Гінзбург із дружиною на панахиді в Ізраїлі

Першим ділом організація скликала позачергові збори для обрання членів комітету. І вже за тиждень, 29 січня 1905 року, їх провели в магазині пана Шпіцірмана на Канал-стріт, 14, на Мангеттені. Окрім того, створили Благодійне товариство: його голова – Кишиньовски, заступник голови – Бернард Краусман, скарбник – Гразенштейн, секретар – Аківа Марголін, секретар-реєстратор – Берков. Довірені особи: Кіпніс і Гаррі Краусмани[2].

Благодійна діяльність

Організація надсилала допомогу жертвам Аккерманського погрому 1905 року та допомагала новим іммігрантам, які прибули з Аккермана. Під час Першої та Другої світових воєн відправляли допомогу в Аккерман[3].

1929 року, коли на Аккерманщині через посуху був голод, Товариство передало 100 тисяч лей фінансової допомоги жителям міста[4]. У 1930-х допомагало Єврейському кооперативному банку в Четатя-Албе та вкладало в нього частину своїх заощаджень[5].

Будівництво лікарні

Нова єврейська лікарня, 1934

На початку 1920-х років члени товариства Аківа Марголін і його дружина відвідали Четатя-Албе і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити нову лікарню. Коли повернулися в США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього[5].

Організація створила спеціальний фонд, відкрила збір коштів і з 1925 до 1932 року зібрала понад 50 тисяч доларів. Окрім цього, вагомий внесок зробив Максим Каролік — американський оперний співак, коллекціонер мистецтв і меценат родом із Аккермана. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе[5].

Будівництво тривало сім років, і у вересні 1934 року члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні[3]. 7 жовтня 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 тисяч леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер[5].

Після Другої світової війни

Після Другої світової війни та Голокосту організація співпрацювала з Радою у справах біженців війни в СССР — та відправила кілька сотень пакунків з продуктами та одягом євреям у Білгород-Дністровський. Окрім того, товариство встановило адреси вцілілих аккерманських євреїв та відправляло їм продовольчу допомогу, зокрема у Сибір і Туркемістан[3].

Зберігся лист від 6 лютого 1945 року, який товариство надіслало голові міськвиконкому Аккермана. В ньому повідомлено, що товариство відправило в місто 510 посилок і одну тонну речей[6]:

Ми готові продовжувати нашу роботу по збиранню грошей і речей для аккерманців. Але для цього нам потрібно, по-перше, знати, чи одержали ви те, що ми вже надіслали, а по-друге, бажано мати інформацію про стан міста. Ми також хотіли б мати відомості про кількість єврейських сімейств, які проживають на даний час в Аккермані. Для нас цінне кожне свідчення, тому що для успішного продовження нашої роботи необхідно знати, наскільки велика скрута, у чому може знайти вираз наша допомога і які предмети найбільш корисні. Будь-які подробиці про німецькі руйнування та звірства будуть нами використані. Якщо окремі громадяни Аккермана хочуть розшукати своїх рідних або знайомих в Америці, нехай нам повідомлять адреси та прізвища, і ми увійдемо в контакт з цими особами та попросимо їх надіслати посилки своїм землякам. — Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку[6]

Галерея

Див. також

Примітки