Листи з над Чорного моря (до сина)

Останнє редагування: 19 січня 2025

«Листи з над Чорного моря (до сина)» — книга української письменниці Олени Кисілевської, видана 1939 року в Коломиї. Складається з розділів: «В Сергіївці на Бесарабщині», «В дорозі до Царгороду» та «Царгород».

У першому розділі авторка описала свої спостереження під час відпочинку в Сергіївці на Будацькому лимані.

Історія

Передісторія

Проживання у Сергіївці та подорож у Стамбул допоміг організувати Василь Гетьманченко — співзасновник товариства «Просвіта» в Аккермані^[1].

Лист від Василя Гетьманченка, 1937

Видавництво

Книга видана 1939 року в Коломиї видавництвом «Жіноча Доля». Надруковано у друкарні «Джерело» та друкарні М. Бойчука (5—85 сторінки).

Автор обкладинки — В. Дядинюк.

Рецензії

1954 року книгу перевидали, про неї писали в часописі «Наше Життя (Our Life)» (рік 1954, число 2)^[2]:

Колись давно, коли ми жили в затишші рідної землі, цікаво було слідкувати за життям чужих країн. Описи подорожей були улюбленою лектурою.
Олена Кисілевська знову любила подорожувати. З-під її пера вийшли численні описи чужих країн. Одні появлялись на шпальтах газет, а другі вийшли й книжками. Одною з них — це «Листи з-над Чорного Моря», що появились саме перед вибухом другої світової війни. Тому й тоді не встигли дійти до читача, але тепер появились удруге.
Свою мандрівку по Чорним морем авторка починає з перебування в Сергіївці на Бессарабщині. Вона розповідає про життя і побут цього закутку української землі. У її текстах оживає минуле цієї землі, заселеної нащадками козаків. Авторка знайомить читача з природою цього побережжя, яка найкраще відображає життя Чорного моря.
А потім – подорож до Царгорода. Після короткої нічної їзди перед очима мандрівниці постають мінарети цього «міста міст», що колись випромінювало світло на Україну, а згодом стало важкою загрозою для її розвитку. З великим зацікавленням до історії авторка відкриває для себе пам’ятки та повсякденний турецький побут. Завдяки родині Забеллів вона більше дізнається про історію цих місць.
Ми вдячні видавцеві, який у ювілей авторки перевидав цю книжку. Це дає змогу пізнати її з нової сторони – через захопливі описи подорожей.

Цитати

Дехто каже: Чорне Море на Бесарабщині красою не дорівнює іншим морям, не має таких гарних берегів, як деінде.
Але чи має яке інше море на світі таку чисто волошкову, інколи аж гранатову барву, як воно? Чи чиї інші води миготять, палають так гаряче всіма красками золота, брилянтів, самоцвітів, як його? Чи є друге море, що його хвилі пульсували б так живо, гаряче, сильно, молодечо? А вкінці, для нас чи може бути краща сполука, як той безмежний пречистий блакит із золотом набережжя, з безконечними золотами збіж, стерні, а хоч-би від палючого сонця пожовклих трав?
Не даром наш стяг має жовто-блакитні кольори. Так. Не інший, як такий, він може й мусить незмінно остатися…

Примітки

Посилання

Книга «Листи з над Чорного моря (до сина)» на сайті «Чтиво»

[1] Архів Олени Кисілевської, редакторки журналу «Жіноча доля», сенаторки у польському парламенті (1928—1939). Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, с. 416

[2] Л. Б.: «Нові книжки». Наше Життя (Our Life), рік 1954, число 3, березень, с. 8

[1]

[2]