Файл:Марево голоду над Басарабією (6 жовтня 1935).jpg

Опис файлу

Ліцензування

Дане зображення є суспільним надбанням. Це означає, або термін дії на майнові права цього зображення закінчився, або автор зображення добровільно передав їх у громадське надбання, чи це зображення не підпадало під авторського права з самого початку.

Зміст

Марево голоду над Басарабією

Із села Казаче Векі (Старокозаче), пов. Четатя Алба, дістаємо такого листа: «До нас надходять сумні дни. Від Великодня майже не було тут дощів, усе вигоріло. На приклад, ми з двох десятин посіяної пшениці зібрали всього 1—30 пуда, а засіяли 12 пудів. Давніше середній урожай із двох десятин був 60—70 пудів, а добрий 80—100.

Чверть села виїхало на заробітки, при всіх умовах. А про культурну працю на селі нема й мови. Ми зробили дотепер все, що могли. Тепер голод стоїть у нас на порозі й ми мусимо виїхати з села. Гадаємо осістися десь у місті й заниматися торговлею. Тікати мусимо якнайскорше, бо дійде до того, що не буде грошей і на дорогу. Віримо, що десь найдемо й ми місце під сонцем!»

Короткий і повний тривоги лист. І це з заможніших кол. А що за долю мають ті, що не вміють писати, що не знають, до кого звертатися й гинуть, як безіменні жертви на дорозі життя? В Басарабії живе 800,000 українців, наших братів! У нас був цього року гарний урожай! Бємо на трівогу й кличемо негайно створити Комітет Допомоги Голодуючій Басарабії! Так як колись рятували нашу Гуцульщину, так тепер мусимо рятувати Басарабію. Ще до Різдва створимо Комітет і вишлемо першу поміч голодуючим.

Таку акцію вже зачали німці для своїх голодуючих братів у Басарабії. Їм помагає навіть німецька держава. Нам ніхто не поможе, але ми дамо собі раду самі. Цей місяць і наступний хай перейде під гаслом: Поміч голодуючим братам у Басарабії!