Файл:Басарабія в розпуці (3 листопада 1935).jpg

Опис файлу

Ліцензування

Дане зображення є суспільним надбанням. Це означає, або термін дії на майнові права цього зображення закінчився, або автор зображення добровільно передав їх у громадське надбання, чи це зображення не підпадало під авторського права з самого початку.

Зміст

Басарабія в розпуці. З Полудневої Басарабії надходять чимраз трівожніші вісті. В багатьох околицях там двіста днів не впало ані краплі дощу. Земля почервоніла, а сухий вітер перетворив її у попіл. Трава вигоріла, а худоба або гине з браку поживи, або випродують її за півдурно. Плуги лежать поржавілі, бо землю не можна брати. Від Кагула до Тіґіни майже нема ніяких засівів. А як дехто й засіяв, то ворони й всякі інші птахи позїдали зерно. Кругом пустиня й жах. Рум. уряд привіз людям на засіви кільканадцять вагонів пшениці, але вона стоїть у вагонах, бо сіяти ж не можна, а їсти цю пшеницю також не можна, бо вона посипана нафтою.

Маючи на ввазі всі ці страхіття голоду й голодової смерти, що незадовго загостить у басарабські Український Допомоговий Комітет для Півн. Басарабії в Чер, робить всі заходи, щоб ще цього тижня вислати перший вагон поживи B найбільш загрожені села. Українська тутешня суспільність, головно селяни, відгукнулися дуже щиро на наш заклик і майже в кожнім українськім селі вже переведено збірки. Комітет міг би вже приступити до транспорту цих збірок, але ще чекає, бо надіється дістати безплатно, або по зниженій ціні вагона. Та ждати довго не можна, бо кожний день може принести мороз і тоді заходить небезпека, що деякі зібрані поживности, головно бараболя, зможуть мерзнути. Тому Комітет звертається з гарячим закликом до заможнішого українського громадянства, жертвувати всякі грошеві суми, щоб можна висилати пожертви на власний кошт. і то якнайскорше! Бо дуже певно, що Комітет, взагалі не дістане ваґонів! У Черн. у Комітеті можна дістати мішків і тут просимо звертатися за вказівками, куди звозити зібрані жертви. Ділати скоро й совісно! Це все для нас самих.