Випасне
Випасне́ (до 14 листопада 1945 року — Турлáки) — село Мологівської сільської громади у Білгород-Дністровському районі. Належить до передмістя Білгорода-Дністровського. Населення становить 7675 осіб. У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда.
Історія
Античний період
На території села знайдені дві стоянки первісних людей, грецькі та римські монети, античні винні амфори[1].
Османський період
Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, село заснував 1395 року литовський князь Вітовт під назвою Маяк[2], проте насправді фортецю Маяк збудували 1421 року на місці сучасного села Маяки Одеського району[3].
Перше поселення на території сучасного Випасного з’явилося за часів Османської імперії під назвою Турлаки — від турецької назви Дністра «Турла»[4]. За іншою версію, назва походить від слова «турло», яке турецькою означає «вигін, випас»[1].
Період Російської імперії
Після захоплення краю Російською імперією біля Турлаків з’явилося поселення Кривда, або Свиняча Кривда — назване так через те, що вулиця кривою лінією обгинала плавні з очеретом[4].
Поселення Кам'яний Міст заснували вздовж балки, через яку йшла дорога з мостом на Кишинів. Оскільки в степу завжди була проблема з питною водою, люди селилися уздовж ярів-балок, де її було легко добувати[4].
Станом на 1812 рік село Турлаки випереджало Шабо за обсягом земель із виноградниками[1].
1841 року російський імператор Микола I затвердив перший генеральний план міста Аккермана, за яким до передмістя увійшов посад Турлак із поселеннями Турлаки, Кривда і Кам'яний Міст. Усіх міщан посаду об'єднали в суспільства-земляцтва: у посаді Турлак створили Кривдянське та Кам’яномостівське суспільства[4].
Протягом 1812—1861 років, після захоплення краю Російською імперією та до скасування в ній кріпацтва, у посаді мешкало чимало біглих селян з кріпацької України, які жили за паспортами вже померлих місцевих міщан — так виникло поняття «безсмертні аккерманські міщани»[5]. Український письменник Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті «Микола Джеря» описав це явище в селі Кривда[6].
Совєтський період
14 листопада 1945 року село Турлаки перейменували у Випасне[7].
У 1960-х роках до складу Випасного включили сусідні села Кам'яний Міст та Кривда[8].
Населення
За Статистичним описом Бессарабії 1827 року населення сел Кам'яний Міст і Турлаки становило 223 особи, всі — українці[9].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 7795 осіб, з яких 3589 чоловіків та 4206 жінок[10].
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 7642 особи[11].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,53 % |
| російська | 7,04 % |
| молдовська | 1,2 % |
| болгарська | 0,52 % |
| гагаузька | 0,22 % |
| білоруська | 0,17 % |
| циганська | 0,04 % |
| угорська | 0,03 % |
| вірменська | 0,01 % |
| словацька | 0,01 % |
Відомі мешканці
Народились
- Даниленко Іван Якович — бригадир тракторної бригади колгоспу «Знамя Леніна» Білгород-Дністровського району Одеської області. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УССР 8—10-го скликань.
- Рудницький Валерій Іванович — совєтський та український військовий, генерал-лейтенант, заступник командувача Національної гвардії України з громадської безпеки. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького.
Галерея
Свято-Михайлівська церква
Плавні у Випасному
.jpg)
Примітки
- ↑ 1,01,11,2 Турлакам — 195, «Чорноморський вісник» № 16 (108), 15 травня 2018, переглянуто 7 червня 2021
- ↑ «Турлаки» — Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, Академик, переглянуто 7 червня 2021
- ↑ Маяк-Каравул, Вікіпедія
- ↑ 4,04,14,24,3 Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
- ↑ Коваль Г. П.: Діяльність Аккерманської думи в галузі благоустрою міста: 1870—1917 рр., Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2011, переглянуто 31 травня 2021
- ↑ Іван Нечуй-Левицький: «Микола Джеря», с. 25, УКРЛІТ.ORG
- ↑ М. Ф. Попівський (відп. ред.): Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / С. 214–215, 890, 1026. — Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1947., переглянуто 7 червня 2021
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417, 418.
- ↑ Бачинська О. А.: Формування та розвиток української громади в місті. Аккерман у ХІХ ст. — Одеса : Наукові видання ОНУ, 2007., переглянуто 7 лютого 2023
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019