Будинок жіночої гімназії

Останнє редагування: 2 лютого 2024

Будинок жіночої гімназії — втрачена історична будівля у Білгороді-Дністровському, збудована 1868 року на початку Архієрейської вулиці (нині вул. Незалежності, 2).

У 1893—1918 роках тут діяла Аккерманська жіноча гімназія. Під час румунської окупації — жіночий ліцей, під час совєтської — вечірня школа.

Будинок знаходився у комунальній власності, 2008 року його знесли.

Історія

Жіноча гімназія

Докладніше: Аккерманська жіноча гімназія

Збудований 1868 року^[1]. 1893 року у будинок переїхала Павлівська жіноча прогімназія — навчальний заклад для дівчат в Аккермані, який придбав цей будинок на аукціоні^[2]^[3].

1895 року прогімназію перетворили на жіночу гімназію. Навчання тривало сім років, дівчата вивчали Закон Божий, російську мову, історію, географію, природознавство та геометрію. За окрему оплату могли вивчати німецьку та французьку мови, займатися співами, музикою, малюванням і танцями. У 1900-х почали викладати латинську мову, домогосподарство, гігієну та гімнастику^[2].

У 1912—1913 навчальному році в гімназії навчалося 346 дівчат, а в 1913—1914-му — 352 дівчини^[4].

Жіночий ліцей

1918 року, з румунською окупацією, гімназію перетворили на ліцей — рум. Liceul de fete, з навчанням румунською мовою^[1].

Друга світова війна

1940 року, під час першої совєтської окупації, ліцей реорганізували у школу № 2^[5].

За совєтською пропагандою, саме на цій будівлі був вивішений червоний прапор СССР 22 серпня 1944 року^[6]. Прапор встановив сержант Червоної армії Іван Яковлевич Шатров^[7]. 1972 року на будівлі колишньої гімназії встановили пам'ятну табличку про Шатрова^[5].

Під час Другої світової будівля отримала пошкодження. Повністю відновлена 1949 року^[5].

Вечірня школа

З 1948 року в будівлі знаходився дитячий садок, а згодом — вечірня школа. 1958 року у дворі поруч збудували 4-поверхову школу № 1^[5].

У 1967—1977 роках в будинку діяв корпус школи № 5, після чого — знову вечірня школа^[1].

Згодом будівля лишалася у комунальній власності та її занедбали. 2004 року, під час візиту Леоніда Кучми в Білгород-Дністровський, її обнесли бетонним парканом, а 2008 року — знесли^[5].