Анбіндер Ізраїль Абрамович
Ізраїль Абрамович Анбіндер (нар. 1873, Аккерман — пом. 1944, Аккерман) — аккерманський купець та книговидавець, громадський діяч; випустив декілька серій листівок із фотографіями Аккермана у 1910—1920-х роках.
Власник найстарішого на свій час книжкового видавництва Аккермана «Анбіндер»; 1940 року в Ізраїла відібрали бізнес комуністи, а 1941-го його розстріляли румуни.
Життєпис
Освіта
Народився 1873 року в родині Абрама Анбіндера — книговидавця, який переїхав у Аккерман з міста Радивилів на Рівненщині[1].
Ізраїль отримав гуманітарну освіту. У журналі Міністерства народної освіти відзначено, що 6 травня 1904 року «нагороджений срібною медаллю з написом „за старанність“ аккерманський міщанин Ізраїль Анбіндер (служитель при Московському публічному та Рум'янцівському музеях)»[1].
Книжкова справа
.jpg)
З 1892 року перейняв справу батька: книжковий та канцелярський магазин «Анбіндер»[1].
Представляв свою продукцію на виставках в Одесі, Кишиневі, Тарутині та Аккермані, за що неодноразово отримував різні відзнаки. Так, на одеській виставці, де були представлені найбільші книговидавці Російської імперії, Анбіндер представив повну бібліотеку з книгами для першачків[1].
За свою працю отримав звання «спадкового почесного громадянина», це надавало великі можливості в Російській імперії[1].
Громадська діяльність
Анбіндер співпрацював із членами шкільної секції Аккерманського повіту та допомагав поширювати культуру серед населення через книги, кіно, театр, зустрічі тощо[1].
Входив у Загальний союз книготорговців і від нього отримав схвалення на заснування двох шкіл підмайстрів та комерційних книготорговців: у Петрограді та Москві; Анбіндер утримував їх за свій рахунок[1].
Став одним із засновників Аккерманської громадської бібліотеки. Боровся з місцевими чорносотенцями, які заявляли, що «читання розбещує молодь…». У співпраці з земської управою Ізраїль друкував підручники для навчання усіх дітей в Аккерманському повіті[1].
1918 року, після захоплення міста Королівством Румунія, Анбіндер друкував нові підручники за румунською програмою. Був членом ради Торгової палати, членом шкільної ради при середній школі для дівчаток та членом кількох благодійних організацій[1].
З 1926 року розповсюджував урядову газету «Універсул», для цього відкрив у бібліотеці відділ газет. Одночасно працював агентом страхової компанії Prevederea з Браїли (місто в Румунії)[1].
Фірма OSAF
1923 року став співзасновником фірми OSAF разом із Михайлом Окуличем — власником маєтку Шаболат, — Левом Сінайським — інженером-залізничником — та Лазаром Флорансом, аккерманським архітектором[2]. OSAF, названа за першими літерами прізвищ засновників, будувала та продавала вілли та дачі на курорті Шаболат (нині — Сергіївка). Анбіндер займався рекламою та випускав листівки з видами курорту[1].
Друга світова війна
1940 року, коли СРСР окупував Аккерман вперше, комуністи відібрали книгарню Анбіндера та розмістили в ній державний магазин КОГИЗ (рос. Книготорговое объединение государственных издательств)[1].
У серпні 1941 року розстріляний в Аккермані румунськими військами[1].
«Привіт із Аккермана»
1910 року у співпраці з аккерманським фотографом Миколою Яном Анбіндер випустив серію чорно-білих листівок «Привіт із Аккермана» із фотографіями міста та околиць, підписи — російською та німецькою. 1912 року ці самі листівки Анбіндер випустив у кольорі[1].
1920 року перевидає чорно-білу серію листівок, вже з румунськими підписами[1].
1925 та 1928 року випустив нові серії листівок, цього разу у співпраці з аккерманським фотографом А. Майстером[1].
Нерухомість
Жив у своєму будинку на початку Миколаївської вулиці. На курорті Шаболат (нині — Сергіївка) мав віллу, спроєктовану аккерманським архітектором Лазаром Флорансом[1].
Родина
- Абрам Анбіндер — батько