Сухолужжя

Матеріал з Аккерманіка

Сухолу́жжя — село Мологівської сільської громади у передмісті Білгорода-Дністровського, розташоване на березі Дністровського лиману. Населення становить 1127 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення на території Сухолужжя датуються IV—III та I—III століттями до н. е. на невисокому березі Дністровського лиману, протяжністю уздовж берега в 0,3 км[1].

За часів Османської імперії тут знаходилося поселення під назвою Чагіри («городи» татарською мовою[2]), яку місцеві згодом переінакшили на Чаїри. Після захоплення Бессарабії Російською імперією Чаїри, що знаходилися на березі лиману, стали називати Мокрі Чаїри, оскільки навесні лиман часто виходив за свої береги та затоплював поселення. Місцевість ближче до Кишинівської дороги, яку почали заселяти на початку XIX століття, прозвали Сухі Чаїри, оскільки води лиману сюди не доходили[3]. У Мокрих Чагірах більшість місцевих займалися рибним промислом[4].

1947 року за радянської влади село Мокрі Чаїри перейменували у Заливне, а Сухі Чаїри — в Сухолужжя[5]. 7 червня 1983 року ці два села об’єднали в одне село Сухолужжя[6].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1102 особи, з яких 511 чоловіків та 591 жінка[7]. За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1130 осіб[8].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 92,72 %
російська 5,15 %
вірменська 0,89 %
болгарська 0,53 %
молдовська 0,53 %
білоруська 0,09 %
гагаузька 0,09 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Археология и древняя история Белгород-Днестровского района
  2. Олексій Пермінов: Посады Аккермана, Типичный Аккерман, 14 квітня 2020, переглянуто 29 травня 2021
  3. Володимир Воротнюк: Сухие Чагиры. Чудесное спасение аккерманского рыбака, Топор, 15 січня 2019, переглянуто 29 травня 2021
  4. Володимир Воротнюк: Аккерманские истории. Часть 3: посад Папушой, Топор, 21 січня 2016, переглянуто 29 травня 2021
  5. Відомості Верховної Ради 1947/69
  6. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1983 — № 26 — с. 508.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)), Банк даних Державної служби статистики України, переглянуто 26 вересня 2019