Пам'ятник Василію Рябову
Пам'ятник Василію Рябову — пам’ятник у Білгороді-Дністровському на честь росіянина Василія Тимофійовича Рябова (народився 1871 року під Пензою на Росії); загинув у Російсько-японській війні 1904 року, після чого став героєм російської пропаганди.
Пам'ятник є ідейно-культурним маркером російського імперіалізму, його відкрили 1912 року та приурочили 100-річному ювілею, відколи Російська імперія захопила Бесарабію[1].
Водночас пам'ятник присвячений пам'яті 152 уродженців Аккерманського повіту, загиблих у Російсько-японській війні. Спочатку знаходився на розі Єврейської та Миколаївської вулиць, проте за румунської влади його перенесли на ріг вулиць Шабської та Шевченка.
Історія
Відкриття
Відкриття пам'ятника Василію Рябову запланували на честь 100-річного ювілею захоплення Бессарабії Російською імперією[1]. Сам Василій Рябов — у ті роки герой російської пропаганди; під час Першої світової війни про нього зняли декілька пропагандистських фільмів[2].
Для відкриття пам'ятника в місті створили Виконавчий комітет, головою якого призначили Георгія Федоровича Костюріна — керівника Аккерманського Союзу російських людей, лікаря та завідувача міської Олександро-Маріїнської лікарні[3].
Пам'ятник будували на народні кошти, які зібрали з ініціативи чорносотенного Союзу Архангела Михайла — російської монархічної й ультранаціоналістичної організації, яка 1905 року влаштувала в Аккермані єврейський погром[4]. Цей союз тоді очолював Володимир Пуришкевич — голова Аккерманській повітової земської управи та майбутній вбивця Распутіна[3].
Урочисте відкриття відбулося 14 (27) травня 1912 року[1]. Спочатку пам’ятник встановили на розі вулиць Єврейської та Миколаївської. Тоді ж Єврейську перейменували на вулицю Василія Рябова[5].
На пам'ятнику викарбовано:
Вечная память герою воину Василію Рябову и всемъ воинамъ уроженцамъ г. Аккермана и Аккерманскаго уезда, погибшимъ на Д. Востоке въ Японскую войну 1904/5 года.
Сооруженъ на пожертвованія жителей г. Аккермана и Аккерманскаго уезда, Главной Палаты Русскаго Народнаго Союза имени Архангела Мйхаила и гор. Екатеринослава.
Перенесення
За румунської влади пам’ятник перенесли на перехрестя вулиць Шевченка та Шабської[5]. 1971 року в місто приїжджали родичі Василія Рябова на сторіччя від його народження, і тоді ж із пам'ятника прибрали згадку про чорносотенців, які його відкрили[2].
2014 року за ініціативою Миколи Дімова — депутата міської ради від партії «Соціалісти»[6][7] — пам'ятник відреставрували та упорядкували сквер біля нього: висадили газон, квіти та кущі, поставили лавки та розбили алеї[5][8].
Галерея
Напис на пам'ятнику, 2013
Примітки
- ↑ 1,01,11,2 М. Жарких: Пам’ятник В. Рябову, Прадідівська слава, переглянуто 10 липня 2023
- ↑ 2,02,1 Памятник Василию Рябову в г.Белгород-Днестровский, Шукач, 10 травня 2015, переглянуто 10 липня 2023
- ↑ 3,03,1 Олексій Пермінов: Памятник Василию Рябову, 18 квітня 2013, переглянуто 19 травня 2021
- ↑ Чорносотенці, Вікіпедія, переглянуто 10 липня 2023
- ↑ 5,05,15,2 Володимир Воротнюк: История одного памятника в Аккермане, Топор, 1 листопада 2017, переглянуто 10 липня 2023
- ↑ Пока в Украине декоммунизация, под Одессой отреставрировали и гордятся черносотенным памятником, mysliwiec, 8 березня 2017, переглянуто 10 липня 2023
- ↑ Дімов Микола Степанович, Чесно, переглянуто 10 липня 2023
- ↑ В Белгороде-Днестровском реконструировали сквер у памятника героям русско-японской войны, Думська, 19 листопада 2014, переглянуто 10 липня 2023