Могорян Едуард Іванович
Едуард Іванович Могорян (нар. с. Нова Царичанка, Білгород-Дністровський район) — український військовослужбовець, сапер 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» II і III ступенів[1].
Життєпис
Ранні роки та кар'єра
Народився в селі Нова Царичанка Білгород-Дністровського району Одеської області. Коли Едуарду було п'ять років, його батько загинув під час виконання службових обов'язків[1]. Згодом він працював пожежником і служив в органах внутрішніх справ. 2012 року, обіймаючи посаду старшого інспектора сектора військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони штабу Головного управління МВС України в Одеській області, був відзначений Почесним знаком Одеського міського голови «Подяка»[2]. Мав звання лейтенанта поліції; брав участь в антитерористичній операції на сході України у складі спецпідрозділу поліції «Шторм»[1].
Військова служба
2023 року Едуард Могорян добровільно вступив до лав Збройних сил України. Попри офіцерське минуле, обрав службу рядовим сапером в інженерно-саперному підрозділі 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки — з'єднання, що дислокується на Одещині й у жовтні 2024 року отримало почесне найменування «Дністровська»[1][3]. Згодом здобув звання молодшого сержанта й обіймав посаду головного сержанта взводу[4].
Улітку 2024 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині Могорян наступив на ворожу розтяжку й дістав тяжкі поранення обох ніг. Незважаючи на значну втрату крові, він самостійно надав собі першу допомогу, вибрався з окопу й дочекався евакуації[1]. Лікування тривало близько півтора року, упродовж якого воїн переніс 34 операції[1].
Якщо людина прагне життя — вона буде жити.
— Едуард Могорян
Станом на 2026 рік Едуард продовжував реабілітацію та висловлював намір повернутися на фронт. Виховує доньку[1].
Нагороди
15 квітня 2025 року під час візиту до Одеси Президент України Володимир Зеленський особисто вручив Могоряну орден «За мужність» II ступеня — за мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань, зокрема розмінування деокупованих територій та інженерне обладнання позицій на Херсонщині. Нагородження відбулося в медичному закладі, де воїн проходив лікування після поранення[4]. За словами Могоряна, до звання повного кавалера ордена «За мужність» йому бракує ще одного ступеня[1].
- Почесний знак Одеського міського голови «Подяка» (2012)[2]
- Орден «За мужність» III ступеня[1]
- Орден «За мужність» II ступеня (2025)[4]
Примітки
- ↑ 1,01,11,21,31,41,51,61,71,8 «Відрізайте вже ногу»: сапер з Білгород-Дністровщини, якому Зеленський вручив орден, переніс 34 операції й хоче повернутися на фронт, Бессарабія INFORM, 4 липня 2026, переглянуто 20 липня 2026
- ↑ 2,02,1 Розпорядження Одеського міського голови №1217-01р від 14.12.2012 «Про нагородження з нагоди Дня міліції», Одеська міська рада, 14 грудня 2012, переглянуто 21 липня 2026
- ↑ Військова історія в почесних найменуваннях: 808-ма Дністровська окрема бригада підтримки, АрміяInform, 8 лютого 2026, переглянуто 20 липня 2026
- ↑ 4,04,14,2 Президент особисто нагородив орденом «За мужність» ІІ ступеня воїна 808 Дністровської ОБрП Едуарда Могоряна, Бессарабія INFORM, 15 квітня 2025, переглянуто 21 липня 2026