Волконські
Волконські — рід московських дворян та князів, яким російський імператор Олександр І віддав у власність землі в Буджаку в першій половині XIX століття. Володіли урочищем Сеймени (нині — село Семенівка)[1].
Зробили значні пожертви на будівництво Болгарської церкви (Свято–Георгіївська), в якій почали правити службу з 1840 року[1].
Історія
Софія Григорівна Волконська
Софія Григорівна Волконська (1785—1868) — дружина генерал–фельдмаршала Петра Михайловича Волконського, сестра декабриста Сергія Волконського. Допомагала бідним, церквам та навчальним закладам. Одна з перших членкинь Жіночого патріотичного товариства Російської імперії. Останній період свого життя провела у Західній Європі, померла в Женеві[1].
Григорій Петрович Волконський
Григорій Волконський (1808—1882) — син Софії Григорівни. У 1839—1845-х роках — помічник піклувальника Санкт–Петербурзького навчального округа, з 1847 року — чиновник Міністерства іноземних справ, з 1862-го — гофмейстер[1].
Перша дружина — графиня Бенкендорф Марія Олександрівна[1]. Мали двох дітей: доньку — Єлизавету Григорівну (1838—1897) та сина Петра (1843—1896).
Після смерті Марії Григорій одружився на Лідії Олександрівні Ваксель, яка була їхнею помічницею по дому[1]. Помер у Ніцці, його поховали у селі Семенівка поруч із матір'ю. Пізніше його друга дружина Лідія перепоховала його в Аккермані[2][3].
Портрет Григорія Волконського, автор — Франц Рісс, 1833
Портрет Волконського з першою дружиною Марією, 1840
Лідія Олександрівна Ваксель
Лідія Олександрівна Ваксель — дружина Григорія Петровича Волконського. Коли 1882 року Григорій помер, Лідія стала спадкоємицею його майна[4]. Вона була набожна та пожертвувала Болгарській церкві близько пів мільйона рублів (дві ікони, лампади, срібні хрести та 125 тисяч рублів готівкою)[2][5].
1890 року в Аккермані на її замовлення збудували будинок, що пізніше став відомий як особняк Ярошевича. 1894 року Лідія захворіла, продала все майно на Буджаку та поїхала в Петербург. 1897 року померла. За заповітом похована в Аккермані[4].
Петро Григорович Волконський
Петро Волконський (1843—1896) — син Григорія. Служив шталмейстером імператорського двору (начальник конюшні)[1].
Примітки
- ↑ 1,01,11,21,31,41,51,6 Березовська В. В.: Титуловане дворянство Акерманського повіту, Гілея: науковий вісник, 2015, переглянуто 4 листопада 2023
- ↑ 2,02,1 Волконська Е. Г.: Рід князів Волконських — СПб, 1900.
- ↑ Белгород-Днестровский. Могила семьи Волконских, Погляд у минуле, 27 вересня 2014, переглянуто 6 листопада 2023
- ↑ 4,04,1 Олексій Пермінов: Кто построил «особняк Ярошевича»?, Старий Аккерман, 1 липня 2019, переглянуто 6 листопада 2023
- ↑ Володимир Воротнюк: Свято-Георгиевская церковь в Белгороде-Днестровском: вехи истории, topor.od.ua, 13 травня 2016, переглянуто 6 листопада 2023