Белста

Белста
Тип виробник домашнього взуття
Засновано 2005
Контакти
Адреса вул. Грецька, 3, Білгород-Дністровський
Сайт belsta.shoes

Категорії

Підприємства Білгорода-Дністровського

Белста

Останнє редагування: 16 серпня 2026

«Белста» — українська компанія, виробник домашнього взуття у Білгороді-Дністровському. Товариство з обмеженою відповідальністю «Белста» (код ЄДРПОУ 33578900) зареєстроване 30 червня 2005 року, а перша партія капців зійшла з конвеєра 4 вересня 2006 року.

Фабрику заснувало подружжя Анатолія та Алли Гінак. Це один із найбільших виробників домашнього взуття в Україні й головне бюджетоформуюче підприємство міста. У ніч проти 15 серпня 2026 року російські безпілотники зруйнували частину цехів фабрики.

Історія

Ідея підприємства належала подружжю Гінак. Анатолій Гінак відкрив фабрику разом із турецькими інвесторами й став її першим директором; працівників відправляли вчитися до Туреччини. Виробництво виросло на місці занедбаної будівлі колишньої картонної фабрики.

Реконструкція виробничих приміщень тривала близько року. Початковий колектив налічував 30 осіб, а перша партія домашнього взуття — 500 пар. Перші роки фабрика працювала під торговою маркою «ESPA», з 2007 року — під власною маркою «Belsta».

Кадрів бракувало, тому фахівців — від конструкторів і модельєрів до робітників — навчали на самому підприємстві. За перші десять років виробництво зросло в сотні разів. Після смерті Анатолія Гінака фабрику очолила його дружина. Станом на серпень 2026 року Алла Гінак — єдина власниця товариства; генеральним директором фабрики 2024 року був Михайло Баранов.

2019 року з ініціативи Алли Гінак «Белста» провела рестайлінг основної лінійки та ребрендинг, щоб зупинити спроби китайських і місцевих виробників копіювати популярні моделі. Під час карантину підприємство перейшло на масовий пошив масок, захисних костюмів і халатів.

2023 року діти Анатолія Гінака заснували власний бренд домашнього взуття GINAK із виробництвом та оптово-роздрібним продажем в Одесі.

Атака дронів 2026

У ніч проти 15 серпня 2026 року фабрику атакували російські ударні безпілотники. Повністю вигоріла трансформаторна підстанція разом із кабельними лініями, згоріла їдальня, а цех вишивки з дороговартісним обладнанням не підлягає відновленню. На підприємстві вибило сотні вікон, пошкоджено покрівлю й вентиляцію, знищено більшість сонячних панелей, встановлених роком раніше. Працівники, більшість з яких — жінки, встигли спуститися в укриття.

Алла Гінак заявила про намір відбудувати цехи, замінити вікна й закупити нове обладнання.

• 

  Будівля фабрики після пожежі

• 

  Зруйнована будівля на території фабрики

• 

  Вигоріла будівля з обірваними електрокабелями

Продукція

Основа асортименту — домашні капці з повсті, велюру, вельвету, текстилю, махри та хутра. Фабрика випускає також літнє й шкіряне взуття, кеди та кросівки, моделі для дітей і підлітків. Восени 2020 року «Белста» представила колекцію шкіряного взуття, і до 2021-го асортимент зріс до майже 900 моделей. Лінійка фабрики перевищує дві тисячі моделей.

Довоєнні партнери фабрики — Молдова й Казахстан; невеликими партіями «Белста» зайшла на ринки Румунії та Польщі. Міжнародні договори підприємства містять пункт про заборону продажу його взуття в Росії. До вторгнення торгові партнери встигли відкрити десятки фірмових магазинів. Власні торгові павільйони працювали в Білгороді-Дністровському, Одесі, Житомирі та Харкові.

За даними самої компанії, «Белста» двічі, 2010 та 2019 року, ставала «Підприємством року», отримувала звання найкращого роботодавця року й брала участь у міжнародних виставках.

Показники

2020 року фабрика випустила 2 840 500 пар взуття, а виробництво було розподілене на 23 дільниці. Проєктна потужність — до 3,5 мільйона пар на рік; до повномасштабного вторгнення «Белста» виробляла близько 2,8 мільйона.

До війни на підприємстві працювала майже тисяча людей. Багато працівниць виїхали з дітьми за кордон, і 2024 року на фабриці лишалося понад 700 осіб при середній зарплаті близько 13 тисяч гривень. Роком раніше «Белста» перейшла на графік «чотири через три» зі збереженням заробітної плати. Крім головного майданчика, фабрика має філію в Старокозачому. На серпень 2026 року штат оцінювали в понад півтори тисячі осіб.

2025 року товариство реалізувало продукції на 321,16 мільйона гривень — на 27,9 % більше, ніж роком раніше; чистий прибуток становив 13,04 мільйона.

За два роки війни підприємство перерахувало до міського бюджету понад 48 мільйонів гривень, а за весь час воєнного стану сплатило 181 мільйон податків до бюджетів усіх рівнів. Для порівняння: видатки бюджету громади за 2024 рік склали 518,2 мільйона. Паспорт міста за той самий рік називає «Белсту» — поряд із «Винокурнею Аккермана» — основним бюджетоформуючим підприємством Білгорода-Дністровського.

Мурал

Мурал навпроти фабрики після атаки

Навпроти фабрики стоїть мурал, який місту подарував білгород-дністровський художник Олексій Пожидаєв. На стіні зображено, зокрема, саме підприємство.

Під час атаки 15 серпня 2026 року стіна обвуглилася саме в тому місці, де намальовано фабрику. Алла Гінак вирішила цю частину композиції не відновлювати, щоб вона нагадувала про ніч атаки.

Див. також

• Атака дронів на Білгород-Дністровський 15 серпня 2026

Примітки

Посилання

• Офіційний вебсайт «Белсти»
• Одещина: Діти засновника легендарної «БЕЛСТИ» створили власний бренд