Перегляд вихідного коду сторінки Причал № 1

{{Карта|geo=geoline
|широта=46.20262|довгота=30.35211|масштаб=17
|ширина=260|висота=260|текст=Причал № 1
}}
'''Причал № 1''' — причал у [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]] на березі [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]], що знаходиться у підніжжі [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]]. Кам’яна пристань на цьому місці збудована наприкінці [[1850-ті|1850-х]] — на початку [[1860-ті|1860-х]] років.

== Історія ==
Підніжжя [[Аккерманська фортеця|Аккерманської фортеці]], на якій знаходиться 1-й причал, здавна було місцем для швартування суден: глибина лиману тут достатня для підходу до берегу, тож тут зупинялися і давньогрецькі, і генуезькі, і турецькі парусники<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/18863.html|автор=Олексій Пермінов|назва=История причалов в Аккермане. Часть 1-я|видавець=Старий Аккерман|дата=21 січня 2014|дата-доступу=16 липня 2021}}</ref>.

Наприкінці [[1850-ті|1850-х]] — на початку [[1860-ті|1860-х]] років Громада російського пароплавства та торгівлі збудувала на цьому місці кам’яну пристань для завантаження зерна на судна. Протягом [[1860-ті|1860]]—[[1890-ті|1890-х]] років зернова торгівля вагомо збільшувалася, і все більше купців займалися перевезенням хлібних вантажів з [[Білгород-Дністровський|Аккермана]] до [[Одеса|Одеси]]<ref name=":0" />.

[[1878|1878 року]] видання «Кишинівські єпархіальні відомості» писало<ref name=":0" />:

{{Цитата
|На березі лиману біля фортеці влаштована «громадою пароплавства і торгівлі» кам’яна пристань, де пристають пароплави і судна, що прибувають сюди для навантаження хліба. Торгівля хлібом в Аккермані настільки розвинулася, що деякі багаті комерсанти почали будівництво уздовж берега лиману ще двох кам’яних пристаней.}}

=== Часи Незалежності ===
Від [[1990-ті|1990-х років]] місцеві моряки та рибалки організували на причалі своєрідний музей: під відкритим небом вони збирали різні експонати та «трофеї», однак при цьому вхід на причал був обмежений. [[2015|2015 року]] [[Гінак Алла Федорівна|Алла Гінак]], яку обрали на посаду [[Міський голова Білгорода-Дністровського|міської голови]], організувала оновлення території причалу: його прибрали, засадили молодими деревами та відкрили вхід для всіх бажаючих. Згодом на причалі місцеві рибалки від імені громадської організації «[[Рибацький край]]» почали проводити міські та обласні змагання зі спортивної риболовлі та доглядати за територією причалу<ref>{{Cite web|url=https://omore.city/articles/131072/zabytyj-muzej-robinzona-ili-prichal-1-v-drevnem-akkermane|назва=Забытый Музей Робинзона или причал № 1 в древнем Аккермане|автор=Петро Карбан|видавець=Море.Сity|дата=4 березня 2021|дата-доступу=16 липня 2021}}</ref>.

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Причал № 1 (1869).jpg|Пристань Громади російського пароплавства та торгівлі, [[1869]]
Аккерманська фортеця (вигляд з 1-го причалу).jpg|Вигляд з 1-го причалу на [[Аккерманська фортеця|Аккерманську фортецю]]
</gallery>

== Примітки ==
{{примітки}}

[[Категорія:Причали Білгорода-Дністровського]]